Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р.
Стаття присвячена агітаційно-пропагандистській діяльності радянської влади на Західній Бойківщині в 1951 році з метою переконання жителів переселятися на південь і схід радянської України. Оскільки виїхати мали всі, то поширення радянської ідеології серед мешканців області водночас мало підготувати...
Saved in:
| Main Author: | |
|---|---|
| Format: | Online |
| Language: | Ukrainian |
| Published: |
Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego
2025
|
| Subjects: | |
| Online Access: | ONIX_20250307_9788383313153_1921 |
| Tags: |
No Tags, Be the first to tag this record!
|
| _version_ | 1869519350344450048 |
|---|---|
| author | Коломийчук, Олександр |
| author_browse | Коломийчук, Олександр |
| author_facet | Коломийчук, Олександр |
| author_sort | Коломийчук, Олександр |
| collection | Directory of Open Access Books |
| description | Стаття присвячена агітаційно-пропагандистській діяльності радянської влади на Західній Бойківщині в 1951 році з метою переконання жителів переселятися на південь і схід радянської України. Оскільки виїхати мали всі, то поширення радянської ідеології серед мешканців області водночас мало підготувати людей до майбутнього життя в колгоспах Півдня та Сходу України. Переселення стало наслідком угоди про зміну державного кордону від 15 лютого 1951 року, підписаної між Республікою Польща та Радянським Союзом. Власне тоді, понад 32 тисячі українців „викинуто” в південно-східні українські степи. Однак до цього, взимку-навесні 1951 року, радянські агітатори весь час говорили про „радянський рай”, який тече молоком і медом, де землю роздають усім, де на парканах висять ковбаси і сало, хліб намазують маслом кожен день, а люди їдять м'ясо не тільки на свята. Для досягнення поставленої мети пропагандисти заганяли людей у клуби та читальні, де читали лекції та показували фільми про багате життя під радянською владою. Згодом серед жителів села обирали делегатів, які виїжджали на місця майбутнього переселення: нехай побачать ці більшовицькі раї, напишуть про них у листах чи розкажуть, коли повернуться, а тоді люди будуть думати, що робити далі. Делегації показували електрифіковані будинки, жирних корів на зелених пасовищах, поля до самого горизонту та багато їжі. Молодь, яка перша виїхала на нове місце проживання, отримала завдання побудувати житло для майбутніх хвиль переселенців. Значна частина прибулої молоді на власні очі бачила всі реалії повоєнної відбудови в умовах комунізму на тих землях і в різний спосіб попереджала про це своїх рідних, закликаючи не кидати рідну землю. Загалом жителі Західної Бойківщини не довіряли агітаторам і відмовлялися від можливості жити на радянських чорноземах. Тож радянська влада вдалася до примусового вигнання місцевого населення із Західної Бойківщини. |
| format | Online |
| id | doab-20.500.12854ir-156271 |
| institution | Directory of Open Access Books |
| language | ukr |
| publishDate | 2025 |
| publishDateRange | 2025 |
| publishDateSort | 2025 |
| publisher | Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego |
| publisherStr | Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego |
| record_format | ojs |
| spelling | doab-20.500.12854ir-1562712025-03-07T15:07:23Z Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. Коломийчук, Олександр війна історія Україна Польща Росія Стаття присвячена агітаційно-пропагандистській діяльності радянської влади на Західній Бойківщині в 1951 році з метою переконання жителів переселятися на південь і схід радянської України. Оскільки виїхати мали всі, то поширення радянської ідеології серед мешканців області водночас мало підготувати людей до майбутнього життя в колгоспах Півдня та Сходу України. Переселення стало наслідком угоди про зміну державного кордону від 15 лютого 1951 року, підписаної між Республікою Польща та Радянським Союзом. Власне тоді, понад 32 тисячі українців „викинуто” в південно-східні українські степи. Однак до цього, взимку-навесні 1951 року, радянські агітатори весь час говорили про „радянський рай”, який тече молоком і медом, де землю роздають усім, де на парканах висять ковбаси і сало, хліб намазують маслом кожен день, а люди їдять м'ясо не тільки на свята. Для досягнення поставленої мети пропагандисти заганяли людей у клуби та читальні, де читали лекції та показували фільми про багате життя під радянською владою. Згодом серед жителів села обирали делегатів, які виїжджали на місця майбутнього переселення: нехай побачать ці більшовицькі раї, напишуть про них у листах чи розкажуть, коли повернуться, а тоді люди будуть думати, що робити далі. Делегації показували електрифіковані будинки, жирних корів на зелених пасовищах, поля до самого горизонту та багато їжі. Молодь, яка перша виїхала на нове місце проживання, отримала завдання побудувати житло для майбутніх хвиль переселенців. Значна частина прибулої молоді на власні очі бачила всі реалії повоєнної відбудови в умовах комунізму на тих землях і в різний спосіб попереджала про це своїх рідних, закликаючи не кидати рідну землю. Загалом жителі Західної Бойківщини не довіряли агітаторам і відмовлялися від можливості жити на радянських чорноземах. Тож радянська влада вдалася до примусового вигнання місцевого населення із Західної Бойківщини. 2025-03-07T15:07:21Z 2025-03-07T15:07:21Z 2023 chapter ONIX_20250307_9788383313153_1921 9788383313153 9788383313146 https://directory.doabooks.org/handle/20.500.12854/156271 ukr image/jpeg Attribution-NonCommercial-NoDerivatives 4.0 International https://www.press.uni.lodz.pl/index.php/wul/catalog/book/583 Wydawnictwo Uniwersytetu Łódzkiego 10.18778/8331-314-6.10 Стаття присвячена агітаційно-пропагандистській діяльності радянської влади на Західній Бойківщині в 1951 році з метою переконання жителів переселятися на південь і схід радянської України. Оскільки виїхати мали всі, то поширення радянської ідеології серед мешканців області водночас мало підготувати людей до майбутнього життя в колгоспах Півдня та Сходу України. Переселення стало наслідком угоди про зміну державного кордону від 15 лютого 1951 року, підписаної між Республікою Польща та Радянським Союзом. Власне тоді, понад 32 тисячі українців „викинуто” в південно-східні українські степи. Однак до цього, взимку-навесні 1951 року, радянські агітатори весь час говорили про „радянський рай”, який тече молоком і медом, де землю роздають усім, де на парканах висять ковбаси і сало, хліб намазують маслом кожен день, а люди їдять м'ясо не тільки на свята. Для досягнення поставленої мети пропагандисти заганяли людей у клуби та читальні, де читали лекції та показували фільми про багате життя під радянською владою. Згодом серед жителів села обирали делегатів, які виїжджали на місця майбутнього переселення: нехай побачать ці більшовицькі раї, напишуть про них у листах чи розкажуть, коли повернуться, а тоді люди будуть думати, що робити далі. Делегації показували електрифіковані будинки, жирних корів на зелених пасовищах, поля до самого горизонту та багато їжі. Молодь, яка перша виїхала на нове місце проживання, отримала завдання побудувати житло для майбутніх хвиль переселенців. Значна частина прибулої молоді на власні очі бачила всі реалії повоєнної відбудови в умовах комунізму на тих землях і в різний спосіб попереджала про це своїх рідних, закликаючи не кидати рідну землю. Загалом жителі Західної Бойківщини не довіряли агітаторам і відмовлялися від можливості жити на радянських чорноземах. Тож радянська влада вдалася до примусового вигнання місцевого населення із Західної Бойківщини. 10.18778/8331-314-6.10 83bfe9c9-323d-4283-b087-d859fd9af314 9788383313153 9788383313146 187-203 open access |
| spellingShingle | війна історія Україна Польща Росія Коломийчук, Олександр Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title | Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title_full | Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title_fullStr | Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title_full_unstemmed | Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title_short | Chapter „Ріки течуть молоком, а на деревах росте ковбаса” або як агітували українців Західної Бойківщини переселятись у степові регіони УРСР у 1951 р. |
| title_sort | chapter ріки течуть молоком а на деревах росте ковбаса або як агітували українців західної бойківщини переселятись у степові регіони урср у 1951 р |
| topic | війна історія Україна Польща Росія |
| topic_facet | війна історія Україна Польща Росія |
| url | ONIX_20250307_9788383313153_1921 |
| work_keys_str_mv | AT kolomijčukoleksandr chapterríkitečutʹmolokomanaderevahrostekovbasaaboâkagítuvaliukraíncívzahídnoíbojkívŝinipereselâtisʹustepovíregíoniursru1951r |